Я - читач. Або роздуми про е-книги.



Яка ж то невимовна насолода - 
закрити книгу, що читала серцем...
                                                                                     ©Е-лясе


Я - щаслива людина, бо у моєму житті були твори, після читання яких не хотілося брати до рук наступну книгу, тому що емоції, герої, події ще гортали мої думки. Ці моменти цінні для мене і не має значення, чи змусила книга мене сміятися, чи довела до сліз. Я отримую насолоду від них. Люблю тримати книгу в руках, люблю робити нотаточки, можу кілька разів повертатися до тих моментів, які торкнулися душі. Дуже рідко не виписую собі якоїсь цитатки, завжди знайдуться слова, що збігаються з моїми думками. Потрібно сказати, першу позицію серед моїх записів займає твір Ліни Костенко "Маруся Чурай". 
Якщо книга "не йде", можу її відкласти назавжди. Гарну книгу перечитую. Одним словом, люблю читати і читаю те, що люблю. 
Серед "скажених" технологій нашого часу знайшлося місце і для електронної книги у моєму житті. Що я можу про неї сказати? Задоволення, отримане від самого процесу читання такої книги відрізняється від знайомства з друкованим виданням. Принаймні мені не вистачало шелесту сторінок, відсутності можливості закласти між ними пальця, щоб потім повернутися. Проте, людство вже вигадало програми, що роблять цей процес більш наближеним до звичного нам. На сторінках нашого блогу я познайомлю вас з деякими з них. Читати чи ні е-книги -  особиста справа кожного. Якщо ви маєте таку можливість - читайте обов’язково.

Цитатно про сказане:
Як слід читати? Якщо книга нас захоплює, то в перший раз ми читаємо її швидко й захоплено. Ми просто ковтаємо сторінки. Але надалі (а хорошу книгу читають і перечитують багато разів) потрібно читати з олівцем у руці. Ніщо так не формує вірність суджень, як звичка виписувати вподобаний уривок або позначати глибоку думку. Потрібно дати собі слово нічого не пропускати при читанні письменників, яких по-справжньому цінуєш.
Створіть власну біблію. Зберіть з усього прочитаного ті слова і вислови, які вразили і приголомшили вас.
Паперова книжка може довго стояти на полиці та чекати на свого читача - навіть випадкового. Електронна книжка зникає, щойно про неї перестають говорити... 
Ласкаво просимо на сторінки блогу "Е-лясе" (електронна закладинка мережевого павутиння), додатку до знайомої вам "БібліоТЕКИ". Він тільки-но розпочинає своє існування, тому зазирайте сюди частіше, щоб знайомитись із оновленнями.

Ліна Костенко. Лист

ЛИСТ

На одному з малих полустанків я чекаю
поїзда зранку. Влаштувалась в кутку на лаві,
щоб мене не знайшли цікаві. Протяг має
в'їдливий присмак паровозного сизого диму,
і стоїть неумитий присмерк за розхитаними
дверима.
Десь там брязкіт і скреготіння, залізничний
постійний шум...
Я поклала папір на коліно, я стривожені
вірші пишу. Наче прозу пишу - без розбивки
на рядків розмаїтті пласти, щоб здавалось на
перший погляд, що пишу я звичайні листи.
Власне, це недалеко від правди.
Інша форма - той самий зміст. Адресовані
людям вірші - найщиріший у світі лист.

Ми – бібліотекарі

Нас усі уявляють мудрими,
Нас усі уявляють скромними,
в окулярах, на ніс насунутих,
Книговидачею заклопотаними.
Але ми – не лише розумниці,
Не сухі і безликі книжниці.
Ми – хранительки вічної мудрості
І невдячної справи подвижниці.
Ми – чарівні своєю привітністю,
І людей любим більше, ніж літери.
Наші душі наповнені ніжністю.
В інформації морі ми – лідери.
Ми веселі і жарти цінуємо,
І на моду увагу звертаємо.
Ми співаємо і танцюємо,
І повірте, ціну собі знаємо.
А крім того, перемо і миємо,
Варим, шкваримо і гаптуємо;
Вишиваємо, в’яжемо, шиємо.
І сімейний бюджет рятуємо.
Ми удачу на гроші не міряєм,
Всі життєві пізнавши істини,
Ми у краще майбутнє віримо,
Залишаючись оптимістами.

Н. Онофрійчук

Читай непременно сердцем

Книгу читай не только словами.
Слова - это в жизнь небольшая дверца.
Книгу читай непременно сердцем,
А главное, совестью и делами.
Эдуард Асадов